18 березня 2015 року Долинським районним судом Івано-Франківської області розглянуто цивільну справу за позовом гр К. до гр. К. про розірвання шлюбу, в якому позивачка просила ухвалити рішення, яким шлюб між нею та відповідачем - розірвати, а неповнолітнього сина залишити проживати разом з нею. В судовому засідання позивачка пояснила, що їхня сім’я розпалася остаточно, а заходи для їх примирення не дають бажаних наслідків, просила шлюб розірвати, а неповнолітнього сина залишити проживати з нею. Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення (шлюб – розірвати, а неповнолітнього сина залишити проживати з позивачкою), витрати по справі та витрати, пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану, покласти на відповідача гр.К.
Підсумовуючи наведене, можна відмітити, що станом на 18.03.2015 року в провадженні Долинського районного суду перебувало 36 цивільних справ про розірвання шлюбу, з яких: 31 справа – розглянута з постановленням рішення (позов задоволено повністю); 2 справи – залишені без розгляду; 1 справа- передана на розгляд в інший суд, а 2 справи- знаходяться на розгляді.
На сьогоднішній день у переважній більшості випадків при зверненні до суду позивачі /позивачки оминають питання причин розлучення, тому найчисленнішою підставою для розлучення, сформульованою у позовних заявах, стає «розбіжність у поглядах на подружнє життя» чи «не зійшлися характерами». Однак, враховуючи пояснення сторін, дані в судових засіданнях, навряд чи буде помилкою припустити, що саме у рядку «інші причини» найчастіше приховано зловживання спиртними напоями внаслідок яких виникають фізичні образи, і хворобливі ревнощі, і подружню невірність тощо.
_03_03.png)
