Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Вищим адміністративним судом України розглядалась касаційна скарга Державної фіскальної служби України у справі за позовом особи про визнання протиправним та скасування наказу ДФС України про звільнення з посади начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області.
Відповідно до обставин справи ДФС України було проведено перевірку територіальних органів ДФС у Миколаївській області. Перевіркою встановлено численні недоліки та порушення в організації роботи територіальних органів ДФС у Миколаївській області.
Головою ДФС України прийнято наказ «Про результати перевірки», яким, зокрема, за одноразове грубе порушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України звільнено позивача із займаної посади начальника ГУ ДФС у Миколаївській області.
Позивач обґрунтовував свою позицію тим, що він особисто не скоював порушень службової дисципліни, вказані порушення вчинені керівниками районних Державних податкових інспекцій у Миколаївській області. Показники роботи ГУ ДФС у Миколаївській області за перевірений період часу є задовільними, а виявлені в ході проведеної перевірки окремі недоліки по організації роботи вказаного управління не можуть бути підставою для звільнення його з посади.
Суд першої інстанції погодився з підставами звільнення позивача із займаної посади та відмовив у задоволенні позову. Окружний суд послався на те, що порушення, зазначені в акті про результати перевірки органів ДФС у Миколаївській області з окремих питань організації роботи вказують на неналежне виконання начальником ГУ ДФС у Миколаївській області своїх обов'язків.
Апеляційний адміністративний суд скасував постанову суду першої інстанції та позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував наказ про звільнення та поновив позивача на посаді.
Колегія суддів зауважила, що оскаржений наказ про звільнення позивача не містить чітко сформульованого одноразового грубого порушення трудових обов'язків, за що саме був звільнений позивач. Посилання у наказі на пункти Положення про ГУ ДФС та на порушення трудових обов'язків є загальними.
Суд зазначив, що відповідач не надав до суду докази, які б підтверджували вчинення позивачем одноразового грубого порушення трудових обов'язків, та виконання роботодавцем при прийнятті рішення про його звільнення, вимог статті 149 КЗпП України. А акт про результати перевірки органів ДФС у Миколаївській області з окремих питань організації роботи, висновки якого стали підставою для прийняття наказу про звільнення, не містить даних про одноразове грубе порушення позивачем трудових обов'язків, а містить фіксацію недоліків та порушень в організації роботи територіальних органів ГУ ДФС у Миколаївської області.
ВАСУ погодився з висновками апеляційного суду та зазначив, що важливим елементом застосування цієї норми КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке є одноразове, а не тривале, системне, що може бути підставою для звільнення з інших підстав. Під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі, вчинену саме разово (одну дію або бездіяльність).
Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов'язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов'язку, який входить до кола його трудових обов'язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов'язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.
ВАСУ зауважив, що рішення компетентного органу, власника підприємства, і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове грубе порушення, яке стало підставою звільнення керівника. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити перелік або систему порушень, за які був звільнений керівник, а лише одноразове грубе порушення, бажано, конкретних трудових обов'язків (постанова від 01.02.2017 у справі №815/6491/15).
УКРАЇНСЬКЕ ПРАВО
_03_03.png)
