ВСУ висловився про виконавчий лист і припинення іпотеки

 Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, установлених законом. Зокрема, й у випадку, коли кредитор не скористався своїм правом пред’явлення виконавчого листа до виконання.

На таку особливість припинення договору іпотеки звернув увагу Верховний Суд України у справі №6-133цс17.

Як зазначено в постанові від 22.02.2017, суд касаційної інстанції при ухваленні рішення в цій справі помилково розглядав факт, що первісний кредитор та його правонаступник не скористалися своїм правом на проведення стягнення за виконавчим листом та задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки в строки, передбачені законом «Про виконавче провадження», як підставу для припинення останньої.

Крім того, касаційна інстанція помилково послалася на правову позицію, висловлену в постанові ВСУ від 6.07.2016 у справі №6-118цс16, оскільки під час винесення зазначеної постанови Суд керувався тим, що законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов’язаних з припиненням іпотеки, оскільки вона за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов’язання.

У справі, яка переглядалася, не встановлено факту виконання основного зобов’язання, що згідно з положеннями закону «Про іпотеку» є однією з підстав припинення застави нерухомого майна. Тому ВСУ залишив у силі рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодилася апеляційна інстанція, про відсутність підстав для припинення договору іпотеки, передбачених ст.17 закону «Про іпотеку», а отже, і про дійсність застав.