Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Верховний Суд України дійшов висновку, що суперечки, що виникають із цивільних, житлових правовідносин (суперечка з держадміністрацією про достроенном балконі), повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Про це йдеться в Постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ від 14 грудня 2016 року №6-2554цс16 .
Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати суперечка як публічно-правовий. Однак, сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим і відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.
З огляду на це, неправильним є формальне застосування п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що в суд звертається суб'єкт владних повноважень в якості позивача. Зазначене підтверджується також правилами статей 3, 15, 45 ЦПК України, які передбачають право органів державної влади, органів місцевого самоврядування звертатися до суду із заявами в порядку цивільного судочинства у випадках, встановлених законом.
Таким чином, аналіз ст. 15 ЦПК України та ст. 17 КАС України дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів з розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь в них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, з яких виник спір.
У справі, рішення суду в якій переглядається, позивач - Київська районна адміністрація Одеської міської ради - звернувся до суду з позовом до фізичної особи-відповідача з тих підстав, що відповідачка в порушення приписів законодавства, що регулює містобудівну діяльність, провела реконструкцію власної квартири, здійснивши добудову балкона зі збільшенням площі квартири. Матеріально-правовою вимогою позивач визначив покладання на відповідачку обов'язки привести об'єкт нерухомості (квартиру) в стан, що існував до проведення реконструкції.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення (п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України). При цьому Київська районна адміністрація Одеської міської ради визначила правовими підставами звернення до суду з позовом Закони України «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про місцеве самоврядування в Україні», які не містять норм про розгляд адміністративним судом, в порядку адміністративного судочинства спорів за зверненням суб'єкта владних повноважень (зокрема, місцевої державної адміністрації) до фізичних осіб про приведення самовільно реконструйованих житлових приміщень до свого попереднього стану.
Таким чином, суперечка, за рішенням якого в суд звернулася Київська районна адміністрація Одеської міської ради, не стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Суперечка стосується речового права відповідача, правомірності здійснення ним правомочностей власника житлового приміщення і виник у зв'язку з запереченням позивачем права відповідача на проведення змін в квартирі. Отже, суперечка виникла із цивільних, житлових правовідносин і справа за правилами ст. 15 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням .
Джерело: sud.ua