Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
22 березня 2017 року під головуванням Президента України відбулося засідання Ради з питань судової реформи, в ході якого обговорювалися три ключові теми: реформування процесуального законодавства, забезпечення незалежності суддів і формування нового Верховного Суду (ВС).
«Я покладаю величезні надії на те, що найближчим часом новий Верховний Суд запрацює, реалізуючи і захищаючи право українського народу на справедливий суд», - відкриваючи засідання, зазначив Петро Порошенко. Акцентувавши увагу на прозорості процедур відбору кандидатів в новий ВС, він підкреслив, що ключове очікування - це довіра: довіра до нового Верховному Суду, відновлення довіри до судової гілки влади з боку громадськості. «Громадськості, а не бандитів в балаклавах, які приходять додому до суддів, думаючи, що таким способом їм дозволять вершити правосуддя. Ми говоримо про країну, де має панувати верховенство права, а не право натовпу », - заявив глава держави, очевидно, маючи на увазі недавній неприємний інцидент , який стався з головою Вищої ради правосуддя (ВСП) Ігорем Бенедисюка.
Сам же Ігор Бенедисюк розповів про перші підсумки діяльності очолюваного ним органу в нових законодавчих реаліях. Він нагадав, що після 5 січня ц.р. (Момент вступу в силу імплементаційного Закону України «Про Вищу раду правосуддя») був запущений процес трансформації Вищої ради юстиції до Вищої ради правосуддя, який завершився буквально недавно - 15 березень 2017 року, коли були проведена державна реєстрація ВСП. «На сьогоднішній день вже юридично існує організація - Вища рада правосуддя», - зазначив він. Також пан Бенедисюк поінформував про статистичні показники діяльності ВСП за останні місяці. Як зазначалося, за цей період ВСП було розглянуто 165 матеріалів щодо призначення на посади суддів (відповідні подання були внесені чолі держави), 73 судді були звільнені у зв'язку з поданням заяви про відставку, 23 судді було рекомендовано звільнити за вчинення дисциплінарних проступків і 11 - в зв'язку з порушенням вимог щодо несумісності. Відносно восьми суддів було прийнято рішення про відсторонення від здійснення правосуддя, в одному випадку ВСП дала добро на зняття суддівської недоторканності, надавши згоду на затримання судді.
За словами пана Бенедисюка, головною функцією для ВСП є забезпечення незалежності суддів. Він звернув увагу на проблему безпеки суддів, зокрема, на те, що уряд досі не прийняв постанову про охорону судів. Як зазначалося, в ВСП вже надійшло понад 80 звернень щодо втручання в діяльність суддею: є серед них і просто кричущі випадки - факти нападу на суддів безпосередньо в обителях Феміди.
«Якщо суди не охороняються, - про суддівської незалежності можна забути», - такою була реакція Президента України на розповідь пана Бенедисюка. Глава держави публічно звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням прискорити розгляд постанови, що забезпечує належну охорону судів, вирішивши це питання якомога швидше. Також він заявив, що прийняв рішення (по крайней мере, на час проведення конкурсу в новий ВС) надати державну охорону голові ВСП. «Це позиція моя, як Президента, який повинен забезпечити незалежність при формуванні Верховного Суду», - додав він.
При цьому Петро Порошенко нагадав, що першочерговою метою проведення судової реформи було забезпечення незалежності суддів, у тому числі і від політичного впливу. Саме тому були скасовані повноваження президента і парламенту в частині формування суддівського корпусу. Друга мета нинішньої реформенной кампанії, як зазначалося, полягає в тому, що незалежність судді має кореспондуватися з його відповідальністю. Президент запевнив у підтримці тих суддів, які займають принципову, відповідальну і державницьку позицію в протистоянні і протидії корупційному і політичному тиску. Третя мета, яку ставили перед собою судові реформатори, за словами глави держави, - це оновлення суддівського корпусу.
Про те, що зроблено в останній частині на прикладі формування нового ВС розповів голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) Сергій Козьяков. За його словами, в історії України подібного роду конкурс в ключовий, найвищий судовий орган країни проводиться вперше, і вперше участь в ньому змогли взяти представники відразу трьох професій: судді, адвокати та вчені-юристи. Також пан Козьяков розповів, що після перевірки рівня теоретичних знань і практичних умінь кандидатів, почнеться новий етап конкурсу - дослідження досьє претендентів і проведення психологічного тестування. «Я, до речі, сам пройшов цей психологічний тест, і здивувався деяким рисам характеру, які придбав на своїй посаді», - розповів Сергій Козьяков, запевнивши, що в такому тестуванні «немає нічого страшного». За оптимістичними прогнозами ВККС, завершення конкурсних процедур - питання не кількох місяців - скоріше тижнів, і за результатами кадрового відбору вдасться визначити 120 переможців конкурсу.
У свою чергу заступник Глави Адміністрації Президента, координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов акцентував увагу на роботі, яка проводилася протягом останніх півтора років в частині удосконалення процесуального законодавства. «Головні новації полягають в тому, що процесуальне законодавство повинно забезпечувати ефективну, а не декларативний захист права осіб, які звертаються до суду. І це повинно стати переважаючою перед будь-якими іншими міркуваннями завданням судочинства. Саме цьому завданню повинні підкорятися всі процесуальні правила », - підкреслив пан Філатов. Також він розповів про ключові процесуальних зміни, зокрема, про розширення способів судового захисту (захист прав здійснюється не тільки у спосіб, визначений законом або договором, а й іншим способом, який ефективно захищає право) і інструментів доведення (електронні докази як самостійний спосіб доведення, свідки в господарському процесі як субсидіарний джерело доказів).
Фінальним акордом засідання Ради з питань судової реформи стало підписання Президентом України законопроекту «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», і визначення його як невідкладного для розгляду в парламенті. Глава держави закликав народних депутатів внести свою лепту в реалізацію проекту під назвою «Верховний Суд»: «прозоро, ефективно, не затягуючи», розглянути цей законопроект, надавши відповідні нормативне процесуальне забезпечення нової найвищої судової інстанції країни.
Слід зазначити, що експертні дискусії щодо процесуальних новацій активно велися минулого тижня, зокрема, 13 березня ц.р. в рамках засідання Ради з питань судової реформи.
Джерело: pravo.u