Суд розглянув справу про звільнення від сплати заборгованості за аліментами

         Долинський районний суд розглянув справу про  звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

        Абсурдним та примітивним в даній справі виявилось небажання батька нести обов»язок щодо утримання власної доньки. Більше того, позивач, маючи постійний дохід, оскільки працює за кордоном, звернувся до суду з метою ухилення  від сплати заборгованості за аліментами.

Суддя Долинського районного суду Лицур І.М. розглянув заявлений позов та  виніс рішення на користь дитини, права якої були порушені внаслідок конфлікту батьків.

        Як вбачається із судового рішення, особа С. звернувся в суд з позовом, в якому просив звільнити його від сплати заборгованості за аліментами. Свої вимоги мотивував тим, що після однієї зі сварок, дружина  звернулась до суду з позовом про стягнення з нього аліментів на утримання їхньої неповнолітньої дитини. Однак, невдовзі вони помирилися, продовжували проживати однією сім’єю, вели спільне господарство, разом виховували дочку. Відповідачка на той час не мала самостійного заробітку і фактично тільки він утримував сім’ю. Згодом, вони почали проживати окремо і тільки після розлучення, відповідачка звернулась до виконавчої служби з заявою про стягнення аліментів. Коли він дізнався, що з нього будуть стягувати аліменти на користь дружини, він звернувся до Долинського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, де йому повідомили, що за ним рахується заборгованість по сплаті аліментів. Вважає, що стягнення аліментів є безпідставним, оскільки він фактично виплачував їх в добровільному порядку.

         Представник відповідачки позов не визнав та пояснив, що сторони проживали окремо. Позивач працював за кордоном і отримував значні доходи, однак сім’ї не допомагав, що і стало причиною звернення до суду з позовом про стягнення аліментів. Відповідачка змушена їздити на короткострокові (1-2 місяці) заробітки, оскільки дитина перебуває на її повному вихованні та утриманні. Позивач матеріальної допомоги не надає, має іншу сім’ю та дитину. Раніше відповідачка не звертала виконавчий лист до виконання, оскільки позивач постійно обіцяв, що приїде із заробітків і добровільно погасить весь борг, проте цього не зробив. Зрозумівши, що позивач її обманює, вона звернула виконавчий лист до примусового виконання.

       Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Долинського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області головний державний виконавець позовні вимоги не визнала, вказавши, що незважаючи на неодноразові виклики, позивач  жодного разу у виконавчу службу не з»явився та ні копійки аліментів не сплатив.

       Суд, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази, заслухавши думку учасників судового засідання, допитавши заявлених свідків обох сторін конфлікту, вирішив відмовити у задоволенні позову.

Рішення суду не набрало законної сили та може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення.  

 Прес-служба суду