ВС: заміна кредитора не звільняє від погашення кредиту

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє від обов’язку погашення кредиту. Такий висновок зробив ВС у постанові №569/8962/16-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

1 лютого 2018 року                         м.Київ                                №569/8962/16-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ВИСОЦЬКОЇ В.С.,
суддів: МАРТЄВА С.Ю., ПРОРОКА В.В., ФАЛОВСЬКОЇ І.М. (суддя-доповідач), ШТЕЛИК С.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 7.10.2016 та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 6.12.2016,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.4 розд.XIII «Перехідні положення» ЦПК в редакції закону від 3.10.2017 №2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення в цивільних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією кодексу.

У липні 2016 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до Особи 2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 13.05.2013 між ПАТ «Платинум Банк» та Особою 2укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 10266 грн. на строк до 3.06.2016 зі сплатою 12% річних за користування кредитом. Між ПАТ «Платинум Банк», ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено правочини, відповідно до яких останнє набуло права вимоги за вказаним вище кредитним договором від 13.05.2013. Взяті на себе зобов’язання відповідачка належним чином не виконала, у зв’язку із чим утворилася заборгованість у розмірі 21152,71 грн., з яких: заборгованість за кредитом — 10027,66 грн., заборгованість зі сплати процентів та комісії — 2145,02 грн., пеня — 8980,03 грн.

На підставі викладеного ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути на свою корить з Особи 2заборгованість за кредитним договором від 13.05.2013 в розмірі 21152,71 грн.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 7.10.2016 в задоволенні позову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором станом на 17.06.2015 у розмірі 21152,71 грн., а також не надав суду копії договору про відступлення прав вимоги від 22.05.2014, який був укладений між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», який мав би підтвердити викладені обставини.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 6.12.2016 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження переходу від ПАТ «Платинум Банк» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитним договором від 13.05.2013.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами заявлені вимоги. Серед матеріалів справи є кредитний договір, який підписаний сторонами та підтверджує виникнення між первісним кредитором і відповідачем кредитних зобов’язань. Також там є докази, які підтверджують заміну кредитора в зобов’язанні та суму заборгованості, а саме: повідомлення, направлені ПАТ «Платинум Банк», ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на адресу Особи 2, щодо відступлення на користь останнього права вимоги за кредитним договором; виписки за особовими рахунками; розрахунок заборгованості; вимога, направлена позивачем на адресу відповідача, про погашення заборгованості за кредитним договором; договір факторингу від 17.06.2015; витяг з додатка №1 до договору факторингу від 17.06.2015; акти прийому-передачі документації та реєстру заборгованостей за договором факторингу. Зібраними у справі доказами підтверджено обґрунтованість і правомірність заявлених позовних вимог, а саме: наявність та розмір заборгованості за кредитним договором, відступлення права вимоги за кредитним договором від ПАТ «Платинум Банк» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», а також повідомлення Особи 2 про вказані вище правочини.

Відзив на касаційну скаргу відповідачем не подано.

15.01.2018 справу передано до Верховного Суду.

У ч.3 ст.3 ЦПК визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час учинення окремих процесуальних дій, розгляду й вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.263 ЦПК судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Положенням ч.2 ст.389 ЦПК встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст.402 ЦПК визначено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників

справи з урахуванням ст.400 цього кодексу.

Відповідно до вимог чч.1 і 2 ст.400 ЦПК під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права й не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 13.05.2013 між ПАТ «Платинум Банк» та Особою 2 укладено кредитний договір зі страхуванням життя позичальника, відповідно до умов якого остання отримала кошти в розмірі 10266 грн. строком на 36 місяців із процентною ставкою 12% річних. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом.

У пп.4.1 та 4.3 кредитного договору визначено, що позичальник відповідає перед банком за зобов’язаннями, що виникають згідно з умовами договору, всім майном та коштами, на які може бути звернене стягнення згідно з чинним законодавством. У разі прострочення сплати процентів за користування кредитом та/або частини суми кредиту позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,3% від простроченої суми нарахованих процентів та/або комісії за обслуговування кредиту та/або від несплаченої частини суми кредиту за кожний день прострочення.

У п.6.2 кредитного договору передбачено, що банк за цим договором має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково).

Суд першої інстанції встановив, що 17.06.2015 між ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитним договором зі страхуванням життя позичальника від 13.05.2013.

17.06.2015 між ПАТ «Платинум Банк», ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір про заміну сторони в зобов’язанні, відповідно до якого відбулася передача документації, що передбачена роз.7 договору факторингу, на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 21152,71 грн., з яких: 10027,66 грн. — заборгованість за основною сумою боргу; 2145,02 грн. — заборгованість за відсотками та комісією; 8980,03 грн. — заборгованість за пенею. Суми підтверджуються витягом з реєстру заборгованостей та розрахунком заборгованості, що міститься в матеріалах справи.

Листом від 25.06.2015 ТОВ ФК «Бізнесфінанс» повідомило Особу 2, що право вимоги стосовно її заборгованості відступлено на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення

боргів» на підставі договору факторингу від 17.06.2015.

Листом від 26.06.2015 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» повідомило Особу 2, що станом на 17.06.2015 заборгованість за вказаним вище кредитним договором становить 21152,71 грн.

За кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК).

У ст.512 ЦК встановлено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов’язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. Кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора в зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК).

Частиною 1 ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу повідомлень про заміну сторони (кредитора) в спірному зобов’язанні.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч.2 ст.516 ЦК).

Суди вказаних норм права не врахували, а також залишили поза увагою, що відповідач не надав доказів, що вона сплачувала заборгованість за кредитним договором первісному чи новому кредитору, тому дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов’язку погашення кредиту взагалі.

У ст.526 ЦК визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК).

Відповідно до стст.526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК зобов’язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У ст.599 ЦК встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, із боржника на користь нового кредитора підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором.

Відповідач була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, проте в судові засідання не з’явилася, наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором не спростувала.

Статтею 412 ЦПК визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Оскільки суди попередніх інстанцій неправильно застосували закон, рішення відповідно до положень ст.412 ЦПК підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК).

Частиною 13 ст.141 ЦПК визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат.

Отже, з Особи 2 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1378 грн., за подання апеляційної скарги в розмірі 1515,80 грн. та за подання касаційної скарги в розмірі 1653,60 грн., загалом — 4547,40 грн.

Керуючись стст.141, 400, 402, 409, 412, 416 ЦПК, ВС у складі колегії суддів другої судової палати КЦС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.

Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 7.10.2016 та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 6.12.2016 скасувати.

Позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.

Стягнути з Особи 2 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором від 13.05.2013 у розмірі 21152,71 грн., з яких: 10027,66 грн. — заборгованість за основною сумою боргу; 2145,02 грн. — заборгованість за відсотками та комісією; 8980,03 грн. — заборгованість за пенею.

Стягнути з Особи 2 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати в розмірі 4547,40 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Джерело:«Закон і Бізнес»