Долинським районним судом Івано-Франківської області 17.04.2018 року постановлено вирок, згідно з яким 30 річного винуватця ДТП, яке відбулось ще в червні 2012 року в с. Старий Мізунь Долинського району засуджено до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Під час розгляду справи суд встановив, що житель села Кропивник , перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем марки "VOLKSWAGEN GOLF-4", рухався по вул. Верховинця в с. Старий Мізунь Долинського району у напрямку с. Новий Мізунь. Проїжджаючи по неосвітленій ділянці дороги, обвинувачений «С.» виїхав на смугу зустрічного руху, та, проявивши неуважність, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу реагувати на зміну дорожньої обстановки та безпечно керувати транспортним засобом, маючи об’єктивну можливість завчасно виявити перешкоду для руху, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху транспортного засобу, аж до його зупинки або безпечного об’їзду перешкоди, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода К., який перебував у горизонтальному положенні на лівій смузі проїзної частини відносно напрямку руху автомобіля в сторону с. Новий Мізунь. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий К. помер.
Слід звернути увагу, що обвинувачений «С.», спричинивши ДТП, вийшовши з автомобіля, зрозумів, що такими своїми діями він поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, та, маючи реальну можливість надати йому допомогу, не виконав свого громадянського обов'язку, що поклав на нього закон і загальновизнані норми моралі, не вжив достатніх заходів з метою відвернення наслідків: хоч і викликав, однак не дочекався карети швидкої допомоги, не повідомив та не звернувся за допомогою до інших осіб, зокрема, які проживали поряд, а завідомо залишив потерпілого К. без допомоги на проїзній частині дороги і з місця події автомобілем втік.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав частково, зокрема, визнав, що здійснив наїзд на людину, яка лежала, після чого, зрозумівши, що остання не подає ознак життя, викликавши невідкладну допомогу, залишив потерпілого та місці ДТП. Також не заперечив і вживання алкоголю, оскільки за декілька годин до аварії святкував із односельчанами Дня молоді. На підставі указу Президента України "Про мобілізацію" у він призваний для проходження служби. Брав участь в АТО, як мобілізований, а не за власним бажанням з метою ухилення від слідства, як на цьому наполягають батьки потерпілого.
Досудове розслідування тривало майже п’ять років, оскільки зумовлене, у тому числі, проходженням служби в ЗСУ у період з 11.06.2015 р. по 20.07.2016 р на підставі указу Президента України «Про часткову мобілізацію» .
Призначаючи покарання, суд врахував наявність пом'якшуючої обставини, зокрема щире каяття, та обставини, що обтяжує покарання – вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, особу винного, та прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому відносно нього слід обрати покарання, яке б відповідало скоєному та особі обвинуваченого, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень, в межах санкцій статей, що передбачають відповідальність за вчинені ним кримінальні правопорушення, а саме: за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки , а за ч. 1 ст. 135 КК України у вигляді обмеження волі на строк 1 рік. При цьому суд звільнив обвинуваченого від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 135 КК України, у зв’язку з закінченням строків давності.
Варто зазначити, що керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння є не тільки обтяжуючою обставиною при призначення покарання за вчинення ДТП, але й перешкоджає звільненню від відбування покарання на підставі амністії .
_03_03.png)
